ЖЕНЯ-ПРОДАВНИЦЯ

Хай кімната - це крамниця,
а коробка - гаманець,
Женя буде продавниця,
Владик буде покупець.

Фортеп’яно - то вітрина,
різний крам на ній стоїть:
трактор, возик і машина,
лялька, мавпочка й ведмідь.

Книжка, бублик і лінійка,
півцукерки, кулька, цвях,
фотокарточка Андрійка,
де він з м’ячиком в руках.

Голова від Буратіно,
помаляканий блокнот,
біла рамка від картини
і рожевий бегемот.

Ох, торгівля - не забавка!
Обіпершись на стілець,
Женя бачить: до прилавка
вже підходить покупець.

Гроші-кубики виймає
із коробки-гаманця,
а купити що - не знає,
хоч питай у продавця!

Тож, щоб він часу не гаяв,
продавниця вже й сама
у торбину накладає
краму всякого сповна.

Торг почався першокласний!
Як піде усе без змін,
доведеться передчасно
зачиняти магазин.

ПІДЗЕМНИЙ ГАРАЖ

Швидко мелькають совочки
на дитячому майдані -
перерили весь пісочок
мама Толі й мама Тані.

Роблять гори, риють ями,
і канави, і проходи,
риють дві невтомні мами,
та машини не знаходять.

Вже знайшли маленький м’ячик,
жовті грабельки і сині,
і відерце, і собачку,
не знайшли лише машини.

Таня знає, в чім причина:
то вона перестаралась,
коли Толину машину
у гараж тихцем сховала.

Залишилось відшукати,
де ж гараж отой підземний...
Таня пробує згадати,
але поки - все даремно.

ОГІРОЧКИ

Я з діжі відерцем воду
набираю залюбки,
набираю повно-повно,
по самісінькі крайки.

Понесу до тої грядки,
де з землі стирчать кілки -
там з дідусиком і братом
ми садили огірки.

Я тепер їх поливаю,
я доглянуть їх берусь,
як діждемось урожаю,
от радітиме дідусь!

Зеленіють вже рядочки,
вгору тягнуться ростки.
Виростайте, огірочки!
Наливайтесь, огірки!

У ЛІСІ ОСІННІМ

Я учора подружилась
із лісом осіннім,
де прозоро розповилось
в гілках павутиння.

Де на пні так несміливо
гріються опеньки,
дика яблуня згубила
яблучка маленькі.

Дуб там жолуді вкладає
в мохові подушки
і, як діткам, вистилає
золоті пелюшки.

Я грибочки в кошик склала,
вклала яблук трішки...
Білочці подарувала
лісові горішки.

СОНЯЧНИЙ БУКЕТ

Навколо осінь мороком зітхає,
та в мене невеличкий є секрет:
як вогник літа вберегти, я знаю -
складу з листочків сонячний букет.

* * * Вже серпень літо у стоги складає...
Як дивно-сумно журавлі голосять!
І знов щезає ключ за небокраєм,
безодня та, немов, його ковтає,
шепоче листя стиха: осінь, осінь...

ПЕРШИЙ СНІГ

Тихенько випав перший сніг -
було це вранці-рано;
в цей час я бачила вві сні,
як мчу з гори на санях.

Мені наснилася зима -
красуня в білих квітах...
Прокинулась - аж ось вона:
сніжком мете привітно.

ЖЕНЯ ВЧИТЬСЯ РАХУВАТИ

У садочку, біля хати
Женя вчиться рахувати.

Раз - бджола на квітку сіла,
два - уже вона злетіла.

Три -гарбуз ми посадили,
він підріс - це вже чотири.

П’ять - черв’як заповз на стовпчик,
шість - склював його горобчик.

Сім - зварила мама борщик,
вісім - каші повен горщик.

Дев’ять - ми до столу сіли,
десять - смачно попоїли.

Я ГУЛЯЮ У САДУ

Я гуляю у саду
з братиком маленьким,
зараз я йому знайду
ягід червоненьких.

Покажу он ту бджолу,
що літа над нами,
і метелика зловлю
обома руками.

Я до яблуні піду
з братом потихеньку
і під деревом зберу
яблучок стигленьких.

Їх розділим пополам,
покладем в кишені...
Тільки груш йому не дам -
ще вони зелені.

ДЕРЕВО-ГОРІХ

Є у мене друг зелений -
дерево-горіх.
Він мене вітає чемно
зранку на зорі.

Загляда в моє віконце
дужий оберіг,
зазирає разом з сонцем
дерево-горіх.

Показав мені хитрунку
білочку торік,
він мастак робить дарунки,
дерево-горіх.

Я горішків назбираю
повен-повен міх,
ними щедро пригощає
дерево-горіх.

А один я закопаю
в землю, у дворі -
хай із нього виростає
дерево-горіх.

Я КУПАЮСЬ

Я купаюсь, ніби граюсь,
я хлюпочусь і плещусь,
мильні бульбашки пускаю,
веселюся і сміюсь.

Я пірнаю й виринаю,
животом торкаюсь дна,
з "аквалангом" опускаюсь
до "підводного човна".

Як торпеда розганяюсь,
мчу на хвилях, мов стріла...
поки лобом не вдаряюсь -
шкода, ванна замала.

ЯК ЦІКАВО У СЕЛІ

Як цікаво у селі!
Там курчатка є малі,
там грайливі кошенятка,
там жовтенькі каченятка,
там корова із телятком,
там кумедне поросятко,
там веселий пес Дружок
проводжав нас на ставок.