Ніна Полуботок

З Томаса Кінга:

ЯК КОЛУМБ ВІДКРИВ АМЕРИКУ

----Днями до мене завітала Койоті*. Дорогою на вечірку. Вдягнена в святкового капелюшка, зі святковою свистулькою і святковим брязкальцем у руках.
----Я зібралася на вечірку, каже вона.
----Так, відповідаю, я бачу.
----Вечірка на честь Христофора Колумба, каже Койоті. Того, що відкрив Америку. Того, що знайшов індіанців.
----Ну й дурненька ця Койоті! Їй тільки дай волю. Історії, які вигадує Койоті, часом хвостаті, часом кудлаті, але всі вони перекручені.
----Христофор Колумб не відкривав Америки, кажу я. І Христофор Колумб не відкривав індіанців. Ця історія - з хвостом.
----Ні-ні, каже Койоті. Я про це в книжці прочитала.
----В одній із твоїх власних книжок, кажу я.
----Ні-ні-ні-ні, каже Койоті. В книжці з історії. У великій червоній книжці. Там було про те, як Христофор Колумб плив синім океаном у пошуках Америки та індіанців.
----Сядь, кажу я. Випий чаю. Треба тобі знати, як було насправді. Ми це зараз і довідаємося.
----Це все провина Старої Койоті, кажу я, й ось як це сталося. Як це насправді сталося.
----Отож.
----Стара Койоті полюбляла гратися м’ячем. Вона гралася м’ячем і день і ніч. Вона кидала м’яча, вона копала м’яча, а потім бігла й ловила м’яча. Але їй набридло гратися м’ячем самій-самісінькій, тож вона заспівала пісеньку, і почала танцювати, і вона думала, з ким погратися м’ячем, аж тут прийшли індіанці. Стара Койоті й індіанці зразу заприятелювали. Ти - наш правдивий друг, кажуть індіанці. Безперечно, каже Стара Койоті.
----Але щоразу, як Стара Койоті та індіанці грали в м’яча, Стара Койоті вигравала. Вона завжди вигравала, бо вона вигадувала правила. Ця хитрунка вигадувала правила, і через це завжди вигравала.
----Це несправедливо, кажуть індіанці. Друзі так не роблять.
----Але такі правила, каже Стара Койоті. Давайте ще раз зіграємо. Може, ви виграєте цього разу. Але вони не виграли.
----Ти весь час змінюєш правила, кажуть індіанці.
----Ні-ні-ні-ні, каже Стара Койоті. Ви помиляєтеся. А тоді змінює правила знову.
----Отож, за деякий час індіанці знайшли інші заняття.
----Дехто вирішив порибалити.
----Дехто вирішив сходити по крамницях за покупками.
----Дехто вирішив піти у кіно.
----Деxто вирішив з’їздити у відпустку.
----Індіанці знайшли кращі занняття, замість гратися м’ячем зі Старою Койоті, яка постійно змінює правила.
----Отож, Стара Койоті не має з ким гратися.
----Отож, вона лишилася сама-самісінька.
----Отож, їй страшенно нудно.
----Коли Старій Койоті стає нудно, вже що завгодно може трапитися. Не відволікайся. Наближаються неприємності, я тобі точно кажу.
----Ну, дурненька Стара Койоті співає пісеньку, танцює танок і думає, з ким би погратися в м’яча. Але вона і далі хоче змінювати правила, і так захоплена своїми думками, що навіть не дбає, що деякі з них вискають у неї з голови. Отож, незабаром з’являються з її мрій три кораблі.
----Гей, каже Стара Койоті, а звідки ці кораблі взялися?
----Незабаром з’являються з її мрій люди, що метушаться на кораблях.
----Гей, каже Стара Койоті, а звідки ці люди взялися?
----Незабаром кілька людей з її мрій з’являються на березі з прапорами, в смішному одязі, з різним крамом.
----Ура! каже Стара Койоті. Ви якраз вчасно: будемо гратися в м’яча.
----Привіт, каже рудий чоловік у смішному одязі. Я - Христофор Колумб. Я пливу синім океаном у пошуках Китаю. У мене є карта.
----Забуть про свій Китай, каже Стара Койоті. Давай пограємося м’ячем.
----Це мусить бути зовсім недалеко, каже Христофор Колумб. У мене є карта.
----Забудь про свою карту, каже Стара Койоті. Я почну перша і розповім тобі правила по ходу гри.
----Але той Христофор Колумб та його друзі не хочуть гратися м’ячем. У нас є робота, каже він. Нам треба відшукати Китай. Нам треба відшукати крам, який можна продати.
----Так, кажуть люди Христофора Колумба, де тут у вас золото?
----Так, кажуть вони, де тут у вас шовк?
----Так, кажуть вони, де тут у вас кольорові телевізори?
----Так, кажуть вони, де тут у вас комп’ютери?
----Отакої! каже Стара Койоті, чухаючи голову. Напевно, я ту пісню не так заспівала. Напевно, я не те щось танцювала. Цим людям, що я намріяла, бракує виховання. Вони так поводяться, ніби виросли в лісі.
----І вона права. Христофор Колумб та його друзі починають скакати довкола у своєму смішному одязі й репетувати так голосно, що у Старої Койоті ледь не відвалюються вуха.
----Гей, скільки галасу! каже Стара Койоті. Де їхнє виховання? Хлопці, припиніть скакати й репетувати, бо мої вуха відваляться.
----Ми маємо відшукати Китай, каже Христофор Колумб. Ми маємо розбагатіти. Ми маємо уславитися. Ти нам допоможеш?
----Але Стара Койоті просто хоче погратися м’ячем.
----Я вам навіть дозволю почати гру, каже Стара Койоті.
----Нема часу гратися, каже Христофор Колумб.
----Я вам дозволю виробити власні правила, ледь не плаче Стара Койоті.
----Але люди Христофора Колумба не слухають її. Вони бігають довкола, зазираючи під каміння, заглячаючи в печери, їхні кораблі кружляють водою. В пошуках Китаю. В пошуках краму, який можна продати.
----Я знайшов мавпу, каже один.
----Я знайшов папугу, каже інший.
----Я знайшов рибу, каже третій.
----Я знайшов кокос, каже четвертий.
----Всі ці дурниці не варті й згадки, каже Христофор Колумб. Ми не зможемо продати їх в Іспанії. Шукайте краще.
----Але все, що їм трапляється, - це мавпи, папуги, риба й кокоси. Та коли вони кажуть про це Христофору Колумбу, він тільки щипає себе за вуха, крутить носом і скреготить зубами. Він так сильно скреготить зубами, аж йому голова починає боліти, а від цього він дратується ще більше.
----А тоді в нього виникає ідея.
----Гей, каже Христофор Колумб. Може, нам продати індіанців?
----Так, кажуть його друзі, прекрасна ідея. Ми можемо продати індіанців, тож вони викадають мавп, папуг, рибу й кокоси.
----Зачекайте-но хвильку, кажуть індіанці, не така вже це й гарна ідея. Це погана ідея. Це погана ідея, варта людей поганого виховання.
----Коли Стара Койоті чує цю ідею, вона починає сміятися. Хто купить індіанців? каже вона і сміється ще дужче. Вона так дужо сміється, що їй доводить тримати ніс обома руками, щоб не відлетів.
----А тим часом, поки Стара Койоті сміється, Христофор Колумб згрібає купу індіанських чоловіків і індіанських жінок і індіанських дітей і зачиняє їх на кораблях.
----Коли Стара Койоті припиняє сміятися, вона роззирається навкруги. Вона раптом виявляє, що дехто з її індіанських друзів зник. Гей, каже вона, де ці індіанці? Де мої друзі?
----Я збираюся продати їх в Іспанії, каже Христофор Колумб. Треба якось розрахуватися за цю подорож. Знаєш, плавати синім океаном недешево.
----Але Стара Койоті гадає, що Христофор Колумб її дурить. Вона гадає, що він жартує. Гарний жарт, каже Стара Койоті, щоб я подумала, ніби ти збираєшся продати моїх друзів. І вона знову зачинає сміятися.
----Наберіть ще індіанців, каже Христофор Колумб.
----Коли Стара Койоті бачить, як Христофор Колумб згрібає індіанців, вона сміється ще дужче. Прекрасний жарт, каже вона. І знову сміється. І так чотири рази, а коли нарешті вона пересміялася, не лишилося жодного індіанця. І нема Христофора Колумба, і нема його друзів.
----Зачекай-но хвильку, каже Стара Койоті. Що сталося з моїми друзями? Де мої індіанці? Ти маєш їх повернути. З ким я буду гратися м’ячем?
----Але Христофор Колумб не повернув індіанців, і Стара Койоті дуже пошкодувала, що намріяла його. Вона спробувала забрати свою мрію назад. Але ж коли ти щось намрієш, його неможливо забрати назад. Мріяти треба обережно.
----Отож. Такий кінець історії.
----Отакої! каже Койоті. Це сумна історія.
----Так, кажу я. Справді сумна. І продовження її не краще, повір.
----Яка дуже сумна історія, каже Койоті. Бідній Старій Койоті не було з ким гратися в м’яча. Напевно, їй було дуже сумно. І Койоті починає плакати.
----Не плач, кажу я. Прилетіли сойки й погралися з нею м’ячем.
----О, так краще, каже Койоті. А що ж сталося з індіанцями? У великій червоній книжці не написано про Христофора Колумба та індіанців.
----Христофор Колумб продав індіанців, кажу я, став багатим і уславився.
----О, так краще, каже Койоті. Я люблю, коли щасливий кінець. І вона починає дмухати в святкову свистульку, дзеленчати святковим брязкальцем і вдягає на голову святкового капелюшка. Мені вже час іти, каже вона, бо я спізнюся на вечірку.
----Добре, кажу я. Тільки не забуть, як все було насправді. Нічого знову не наплутай. Ти все запам’ятала?
----Ще б пак, каже Койоті. Але якщо це не Христофор Колумб відкрив Америку й знайшов індіанців, хто ж тоді?
----А вони й не губилися, кажу я. Вони тут жили з давніх давен. Вони й досі тут живуть.
----Ти ба! каже Койоті. Думаю, ти маєш рацію.
----Краще не думай. У світі й так забагато проблем без твоїх хвостатих і кудлатих думок, що гасають довкола й натикаються одна на одну.
----А це ж таки правда, я точно кажу.

________

* Койоті (койот) - комічний персонаж із міфології американських індіанців, не людина і не тварина; Койоті може змінювати подобу й рід, подорожує між реальним і потойбічним світами, любить дурити людей і жартувати, але часто ці жарти обертаються проти Койоті (прим. перекладача).

Copyright © 2002 Life, and Death, and Giants...