Народилася 21 червня 1979 року. Киянка. Закінчила Києво-Могилянську Академію за фахом “культурологія”. Маґістр філософії Кембріджського університету. Аспірантка кафедри культурології Києво-Могилянської Академії. Працювала редактором відділу в журналі “Кіно-Театр” у 2001-2002 рр. Публікації у виданнях “Критика”, “Література плюс”, “ПІК”, “Кіно-Коло” та інших. Лауреат Міжнародної премії ім. Олеся Гончара 1999 року в номінації “Мала проза” (цикл “Листи без адреси”). Автор неопублікованої книги поезій “Перехрестя fin du sciécle” (1999).

Модерн

Fleurs du mal

росеттієва беатрікс
в земному раї декадансу
несублімованого в данте
за півтисячоліття криз

мов чаша понад тим садком
бодлеро-садова троянда
і захер-штукова єванда
повита змієм-бунчуком

на дно тремтливі східці вниз
мов у басейн у стікс у річку
в отруйне дзеркало потічка
щокрок відвертіший стриптиз

по марґіналіях бердслей
прокрeслив стогони графічні
кардіограми істеричні
трейс траєкторiй саломей

кривавих вайлда орхідей
жадає маскарад буфонів
аматори блідих бутонів
ледь помаранчевих лілей

цнотливих чим не fleur d’orange
не луч між їхні гострі леза
les choses mauves et mauvaises
гріха фіалковий вітраж

* * *
на що ти хворий мій будинку
циклопе з божевільним оком
вкрай виснаженого бароко
побiчний потойбiчний синку

ці вертикалі астенічні
ці еркери вугласті всюди
такі сухотно вузькогруді
крізь їх загноєні бійниці

хто що спромiгся був побачить
а ці знеможені ці грати
хто зміг так хтиво відшмагати
що й досі скиглять слізно плачуть

старого міма маска мертва
і лупає очима жаба
чортяк мутантів і химерок
розтанцювався цілий шабаш

та невідступно біля нього
його пантруючи від смерті
сестра тьмяного милосердя
оголена і козлонога

твій льох о то найцікавіше
докладніше то темні справи
то саркофаг не міг же справді
не застрелитись будівничий

павук розмазався по стелі
у розмір кафки чи редона
що тут могло століття тому
готель мабуть ах ці готелі

* * *
в алькові морок і морока
панянка з книжкою мігрені
в напiвпритомностi сiрокко
в ультрамариновім маренні

цей час як телефонний дзвоник
з глибин концепцій та ерекцій
але її система моно
одна стріла одного серця

жертовна ритуальна пташка
чатує в клітці старовинній
а сонце золотая чаша
у патині і павутинні

* * *
заломлює дієзи ліст
вже котра ніч до третіх півнів
сьогодні обіцяв опівніч
зайти містичний анархіст

зловісна глибина трельяж
тьмяніє непритомно свічка
цнотливо-хтива тінь обличчя
хитається немов міраж

і діамантовий павук
уявне павутиння сукні
заплів примхливо в розрахунку
на дотик артистичних рук

квиток на фауста квиток
із лісу-полісу сецесій
і знов заходив поліцейський
про той народницький гурток

бентежить ірисом саше
це лесбіянка покоївка
і знову попередить лікар
неврастенія та й уже

в венецію б але борги
ущент розкрадене обійстя
де згорнуте жуками листя
струїли миш`яком сніги

дзвінок? годинник б’є? здалось?
вже бачений у тому ж трансі
на спіритичному сеансі
із дзеркала ступає Хтось

* * *
Підпільне скерцо кажана
святих святая антиподів
нуртує в келихах мелодій
сумна пародія нічна

і поведе як в па-де-де
епоху штивно мефістофель
хто з ним не заримує профіль
як вимагає стиль-модерн

у свій льодовиковий льох
лабораторію гештальтів
де лаборантом доктор штайнер
під транспарантом “Бог іздох”

на перехресті fin du sciécle
що він іще там нахімічить
мов бромом заливає ніччю
з зірками і зі склом коктейль

цей світ передвоєнний театр
лібідо квилить piano-п'яно
хурделиця хрипить soprano
чорти складають па-де-катр