КОНКУРСАНТ 05
* * *
Забери руки, лягай зверху,
Слухай, я хочу для тебе дитину
Ті сірі очі, таку ж вперту
Вона ліпитиме ляльки з глиниТи раптом збуджено-може дивно.
Я, мабуть, п’яна і очі-сливи
І три горішки хтось в стелю кинув
І та дитина як…
------Блядь!
…як диво!* * *
тобі платити?
Кому платити?
За руки, очі, слухняні губи,
Червоні нігті і пружні грудиЯкби спалити
Тебе спалити
А потім вмерти як від застудиА ти б мовчала
Чи не мовчала
Як я захочу, бо ти відчуєш
Ти знову вдома не ночуєшІ знов одна чи не одна
Ти – він? чи, може, ти – вона?
Я не спалю тебе, дурна* * *
прикрий мене спиною голою
я поцілую як месію
і похилюся головою
тобі на руки-як не сміюна п’яти легкий любий лицар
на пальці дужий тонкогубий
а біля ніг весела киця
ковтає сліз і слини клуби* * *
втікай від мене
і можеш навіть не запам’ятовувати
маленької хатки на підвіконні
вона не тобі
згрібай свої речі
я не дивлюся не думай
і мені зовсім не важко
хіба мало таких
дурних і невідважних
хіба я не гарна
хіба не маю хоробрості
і взагалі
хіба не впораюсь
йди геть
я тепер не зачинятиму дверей на ніч
хвилюйся* * *
Засмага вузькі плечі тонка шия
Волосся попелясте різко губи
Я йтиму за тобою я не вмію
Пов’язку рвати з бедер щоб не грубоТонкі зап’ястя порухом кривеньким
Рука на руку-я тебе боюся
Я кроком обережним і маленьким
Від тебе істерично засміюсяТи довго снишся голою сумною
Стрибаєш з вікон оживаєш стерво
Я вб’ю тебе бо доки не зі мною
Ти негативно на поганих нервах* * *
з ким ти зі школи йдеш
кого чекаєш і мітиш в ноги
я хочу між вами теж
а потім зверну за рогомкого цілуєш за вушком
з ким ходиш на шторм дивитись
кого розкладеш на смужки
щоб потім ще довго злитиського залишиш як вперше
і скажеш що знов не винна
і хто тобі менше бреше
ковтаючи сухо слину* * *
над тобою багато квітів
я стрибатиму по могилці
бачиш ми наче хижі діти
кров засохла на срібній вилцітанцюватиму руки в боки
ти як лялька неначе смішно
я не чую наступних кроків
я лижу твої руки ніжноі щоранку тебе вбиватиму
закриватиму очі сині
витиратиму губи ватою
і з собою тебе на спиніти воскреснеш в червоній курточці
вузькі джинси і грубий голос
сніг під ступнями-з маком хрустики
ти до мене тривожно й кволоя тебе ховатиму в ванні
ти ходитимеш в теплих тапках
посуд митимеш прямо з крану
тільки вилочки в свіжу крапку
Copyright © 2003 Life, and Death, and Giants...