***

Молитвами сонцезакоханих віолончелей

у полуницях аргентинських каравел

принцесились Офелії фіалки

вітаючись із капітанами марин

жовтовологими вуалями стікали

помада неба: вітер: губи сонця

у білосонні мокрих хмар

в’юни і я плескалися con brio

тюльпанобризками роялю

2004

***

небо у офортах

з відрізаною головою Модільяні

у траві

троянди заплетені

в

орнамент мокрих рук:

Я і Флорія перерізані кораблем

: скрипки сонця у крові

2004

***

Фортепіанно розплескалися цвіт-хмари

синхроністичними ноктюрнами небес

вібрують серцем вітробригантини

в червонохвилях п’яних міст

граційно тануть

сон-етюди

немов

пухнастооргії путан

2003

***

срібноозерним поцілунком Лорелеї

звучали губи злотовулиць

сумнообвітрені червоною зимою

зривались радісні вітрила

десь небо білосніжили –

шуміли

вічнозамріяні блакиттю віоліни

21 жовтня 2003 року

***

мандрівні риби

купаються

у обіймах романтичної пари

на площі флорентійських фантазій

серед ясно-синіх фонтанів

увінчані золотолавровим вінком

кохаються

ромашки й горностаї

14.11.2003 року

***

Червоноайстрами морських сонорозвуків

мольбертились форелі

золотисті

над озером густих трояндолілій

пасатами розбризкуючи

небо

засіяне віолончелями і фарбами

червоногрудих голубів

2003

***

Я розхвильований музично

етюд весни роз –

лив літографічно

цвітоблакиттю фарб

архітектурно

я малював

картину prestissimo

де музоромантично

Емілію п’янив

закохано мариністично

19 червня 2003 року

***

ультрамарином прохолодних крил

зеленополохливо інсталюється весна

вітрами полум’яних залицянь

розбризкуючи розписи дерев

золоторунним покривалом неба

2003

***

шампунем моря піняться алеї

блакитнокорабельними світами

густіють сльози осокору

у жовтокрилих віях неба

тріпочуть вітрофарбами налиті

червонокапелюшки мертвих птиць

26 жовтня 2003 року

***

марить серце флорентійно

багряніє обрій

срібнохмарить небо

квітка пурпурова

десь у морі розпрозорім

завмирає doloroso

сон

блакитної троянди

(я у ньому)

11 травня 2003 року

***

екстазомаренням глибоких небоспадів

ростуть жовтозабризкані дельфіни

збираючись на месу де фрегати

коронаційно червоніючи весною

кортежем сонця розривали кров

вічнозагублених у квітах апельсину

2003

***

уламки чаю розчиняла

у білих ароматах мандрагори

писала тушшю звукотрави

на полотні в’юнких квітодерев

вмирала чайкою і мною

у флоксах нескінченної ікони

24.11.2003 року

***

миттєвий рух

жовтозабарвлених

мариною тюльпанів

заполонив анімаційних вулиць

світоакварелі

брунатно розмивають барельєфи

мінливосрібних новокоролівств

музичнофарбним звукопориванням оріфлами

30 вересня 2003 року

***

дощ- місто розтікається вітрами

музика

цвіте

архітектурним звуком сонцефарби

облиті золотом таємні небеса

прозоро поринають у дерева

ніжносхвильованими

весноголосами

2003

Етюд

Магелланові хмари. Аквілон. Імпровізація зими

Вітросяйно спалахнуло зоряне небо музикою

Моне

Фантазії тюльпанів. Пробудження. Сонце-

композитор

2002

***

Жовтогарячі ластівки цвітуть

народжені з небесної блакиті

багряно-запашні тюльпани

вже зустрічають білі хризантеми

на вулицях де пристрасно

вогнем

срібнохвилює серце capriccioso

12.04.2003