Філософія музики

Шукайте в своїх думках обман,
шукайте в думках філософів
три чверті фальші
і майже одну четверту помилок,
а решта –
то і є істина:
музика звуків і думки.

Шукайте в своїх думках музику
голосної пісні риби
на ймення Риба (з великої літери)
і думайте, що...
і слухайте, що...
одне слово – гаразд.

Сміх арлекіна-еквілібриста

Коли нема опертя в минулому
стоїш наче на дроті
і хитаєшся
з боку в бік.
не знаєш
куди зробити крок –
повен мішок вагань
та спонук до...
за плечима.
стоїш – і думаєш.
а люди –
біжать
і кричать:
безвідповідальний ледачий дивний.

Печальна пісня

Журавко, настели мені гніздо
на залізобетонних опорах
високовольтної лінії.
Я заспіваю тобі пісню,
що потече і горами і долом
у міфічну вічність.
Настели мені гніздо – високо,
я втечу - у спокій,
в самоту одягнений – стану хором
і кидатиму пісні догори, під ноги,
на усі чотири боки.
Може, забуду, що кохав
дівчину, схожу на осінь.

* * *
автобус за маршрутом Київ-Харків
курсує щоденно.
хоча, може, то гра моєї уяви?
все-таки, яка різниця ?..
всеодно привиди минулого
кажуть: все – повтор...
і немає жодної межі між тобою, мною та тисячами
людей, будинків, псів.
немає...
оце і все...
оце і вся таємниця цього невідомого всесвіту,
що пожирає мільярди кіловат
атомних та неатомних електростанцій,
що стоять і бабахкають
на берегах якоїсь невідомої річки.

немає...

і не треба сушити голову
над проблемами етики та екології,
бо автобус на Харків
забруднює довколишнє середовище
вихлопними газами та криками пасажирів
так само, як і автобус,
що йде - до Львова.

* * *
Бо насправді довжина твоєї думки настільки коротка як листя
і не варто
червоніти від сорому
бо таких як ти - тисячу
на кожен законсервований гектар трави.
можна - радіти
можна - плакати
можна - податися.
але однак
ти не станеш невидимим навіть в Африці.
навіть там
старий негр племені чунга-чанга
тримаючи спис і гукаючи "йо-йо-йо!"
буде довго шукати нагоду
щоб довести:
ти - бовдур.

* * *
Герметично замкнений простір.
Тіло - долання меж.
Споглядає мене навпроти
стоголовий голодний пес.

Допивають шматки зневіри,
мов вампіри, мої думки;
залишаю під тином тіло,
опяніле від дикості.
Проминаю шалені гони,
розчепіривши дві руки...
Коби міг - полетів у гори,
щоб зігріли мене зірки.

* * *
я давно втратив час.
ще до того, як загубив годинника.
і тепер час від часу
позираю назад, за спину...

я давно втратив час,
чуєш, Маріє?..

тепер я бреду серед поля
чи якогось густого лісу,
бо не вмію стояти.

бо не вмію стояти
як дерево ...