Чуф-чуф-чуф

* * *
Коли я вже буду старенька,
Я хустку не стану носити –
Куплю капелюшок біленький
І джекіт, просторо пошитий.
Увечері буду із дідом
Тихенько по парку гуляти.
І кожного ранку для діток
Я буду казки друкувати.
24.05.05

Знаю мови

Мови всі я знаю.
Віриш чи не віриш,
Та мене вітають
І птахи, і звірі.

Приспів:

Віє-віє вітер
Ла-ла-ла - ласкавий,
Шу-шу-шу-шу - віти,
Шу-шу-шу-шу - трави.
Синь-синь-синь - синичка,
Сень-сень-сень - весела,
Бурлі-бурлі - річка,
Жив-жив-жив - джерела.

Щирим серцем треба
Інших розуміти,
А земля і небо
Будуть тебе вчити.

Так передаються
Настрої між нами.
Так вітри сміються,
Так співає мама.
17.10.05

Менша сестра (4 роки)

Брат сідає за уроки.
- МИ і МА, – звучать склади.
З ним тепер одна морока,
Треба виручить з біди!

Я букварика схопила,
Швидко всі склади знайшла.
Краще б я за тебе вчила
І у перший клас пішла!
17.10.05

Равлики

Знаю, знаю місце у парку,
Де сидить на жовтому пеньку
Величезний равлик-висунь-ріжки,
А в траві виблискують доріжки -
Він їх перший зранку прокладає
І на сонце родичів скликає.
Поспішають равлики, повзуть.
Знаю, знаю, де вони живуть!
Цілу зиму в нірках ночували,
А сьогодні дуже рано встали.
Час умитись, ріжки відігріти
І про се про те погомоніти
На веснянім сонячнім горбочку,
У гурті веселім, на пеньочку.
17.10.05

* * *
Сонечко осіннє,
Прошу, будь ласкаве,
Обігрій каміння,
І пісок, і трави.
Вітерець кошлатий,
Не студи водичку.
Ми сьогодні з татом
Підемо на річку.
Будемо радіти
Ми погожій днині.
Поверни нам літо,
Сонечко осіннє!
17.10.05

Чудо-дерево

У дворі у нашім є
Чудо-дерево своє.
Там щовечора - всі знають -
Дивні фрукти виростають.
На гілках висять пакети,
Куртки, сумочки, берети,
І великі рюкзаки,
І школярські піджаки.
На верхівочці сідає
Галаслива дружна зграя.
Тут і Ярик, і Софійка,
І Таміла, і Марійка,
Дві Настусі, Оля, Яна
Саник, Даша і Оксана,
Вадік, Валік, Владик, Тім -
Вистачає місця всім!
2.10.05

День каштана

Із осіннього туману
Випливає день каштана.
І радіють тому святу
Всі каштани й каштанята,
Що лискучими бочками
Притуляються до мами.

На асфальті рано-вранці
Тупотять веселі танці.
Тупу-тупу, темні спинки!
Їжачині шкірки скиньте!
Тупу-тупу, золотисті,
Закотились в жовте листя,

І сміються, і стрибають,
Темні очки визирають.
Ой, каштани й каштанята,
Хочу з вами я пограти!
27.09.05

Каштанята

Вереснева золотиста
Дивина – каштан.
Опускає лапки-листя
У сирий туман.
Як трусне гілками лунко,
Щедро тут і там
Розкидає подарунки
Бідним школярам.
Хитра шкурка їжачина
Тріскається враз,
І блискучими очима
Дивляться на нас -
На шляху, на тротуарі,
У траві, в росі –
Кароокі каштанята
Лащаться до всіх.
Ну, звичайно, вранці-рано
У шкільні світи
Із каштанами в кармані
Веселіше йти.
1997

Чуф-чуф-чуф Муз. Петра Лотри

Як засвітять зірочки
І малята ляжуть спати,
Вийдуть з нірок їжачки –
По садочку погуляти.

Хто сунички наші їсть,
Хто ласує досхочу?
Тільки й чути: трісь та трісь,
Тільки й чути: чуф-чуф-чуф.

Шурхотять трава й гілки,
Йдуть колючі тато й мама,
А за ними малюки, -
Бо у них така програма.

Тато каже: - Вчись, синок!
Мама каже: - Вчися, дочко!
Як зайде хто у садок,
Позгортайтеся в клубочки.

Знають їжаки давно,
Що лякати їх не будуть,
Поглядають на вікно -
Там живуть хороші люди.
30.06.05

Ми їдемо вночі (Нічний поїзд)

Трирічну Софійку запитують:
- Як же ти подорожувала потягом?
- Ось так: ту-ду чух-чух, ту-ду чух-чух! – виспівує вона.

У потязі на протязі ми їдемо вночі,
Усі вже постелилися, і радіо мовчить.

Приспів:

-Ту-ду чух-чух, ту-ду чух-чух,-
Підстрибує вагон.
Ту-ду чух-чух, ту-ду чух-чух,-
Який в дорозі сон?

А Місяць за віконечком туди-сюди летить,
І Віз по небу котиться, за нами торохтить.

Позаду залишаються міста, мости, поля.
Як швидко обертається у космосі Земля!

І спати вже не хочеться, і так вагон хита,
Неначе серед ночі він у небо відліта.
05.08.05

Принцеса Мурі

Принцеса Мурі сидить на підвіконні,
Ви не дивіться, що в неї очі сонні.
Принцеса Мурі за всім спостерігає,
І якщо схоче, горобчика спіймає!
В принцеси Мурі зелені круглі очі,
Усе побачить вона і вдень, і вночі.
Принцесі Мурі сподобатись непросто,
Вона вважає, що всі ми – її гості.
Принцеса Мурі гуля, де заманеться,
Ступає гордо, а як захоче – б'ється.
Принцеса Мурі не довіря нікому,
Вона – принцеса, хазяйка свого дому.
Принцеса Мурі, принцеса Мурка сіра,
Яка ти ніжна, і спритна, і красива!
02.07.05

* * *
- Що на обід їсте,
Ваша високосте?
- Рибку і курочку
смажте для Мурочки.
07.07.05

Друзі

Як хороше друзів мати,
Завжди мені друзі раді:
Гукають мене гуляти
Марина, Сашко і Вадик.

Під віттям старої груші
Складаємо ми хатину,
Там будемо жити дружно -
Вадик, і я, і Марина.

Після важкої роботи
Влаштовуємо сніданок,
Виносимо бутерброди -
Маринка, і я, і Саник.

Щоб ігри усі згадати,
Нам літньої мало днини.
Як хороше друзів мати -
Вадима, Сашка й Марину.
07.07.05

Туфлі на малюнку

В гарній книжці на картинках
Знайдеш все на світі:
Фрукти, іграшки, тваринки,
І машини, й квіти.
Та найбільше любить Соня
Лиш один малюнок.
І тому купила доні
Мама подарунок.
Туфлі гарні, червоненькі,
Легко їх взувати,
І ходити в них легенько,
Й гарно танцювати.
23.08.2003

Бобик

В Сашка є ротвейлер, у Владика – дог.
Їх водять гуляти, навчають командам.
У мене ж Бобик, для нього я – бог.
Нікому нізащо його не віддам я.
Малий, куцохвостий, із лісу прибіг –
Там хтось-то лихий прив’язав його з ночі.
Ішов до дітей ( до дорослих – не міг),
Протягував лапку й дивився у очі.
Ми в місто поїхали – він наздогнав,
Побіг за автобусом й плакав, як люди.
Він річку широкую перепливав,
І нюхав сліди, і знаходив нас всюди.
Малого до себе бабуся взяла.
Він враз полюбив її душу багату.
До нас йде у гості - а путь не мала –
До неї ж вертається в затишну хату.
- А дай телефону малому до вух.
Іди вже скоріше, я млинчики смажу! -
І Бобик вмикає свій слух і свій нюх.
- Прибіг !- за годину бабуся вже каже.
Кидається сам проти велетнів-псів,
Коли проводжає когось-то із дому,
І ті перед люттю маленьких зубів
У подиві враз застигають німому.
Смішненький розумник, хитрун, відчайдух,
Він нас розуміє, для нас хоче жити.
Наш Бобик руденький – найкращий мій друг
І друг найвірніший у цілому світі.
2005

Наша зарядка

(По колу)

1. Починаємо зарядку,
І малятка, і звірятка.
Нам годинник каже час,
Стрілки дивляться на нас:
Тік-так - так і так,
Тік-так - так і так.

2. Котик ходить тишком-нишком,
Щоб його не чули мишки.

3. Котику-котусю,
Гарно потягнуся,
Спинку вигинаю,
Пісеньку співаю.

4. Слон-слон, довгий хобот,
Сірий слон повільно ходить.
Слон важкий, як грузовик,
Крутить хобот з боку в бік.

5. Хомма-хомма, ходить слон,
Він побачив дивний сон:
Хомма-хомма, кличе маму,
Бо йому приснився мамонт.

6. Чаплі ходять по болоту,
Бо у них така робота:
По болоту все ходити,
Жабенят собі ловити.

(На килимку)

7. А маленькі жабенята
Витріщили оченята.
Жабко, жабко,
Стань на лапки!

8. Це не я, це не я,
Це без рук, без ніг змія.
С-с-с, с-с-с, шу-шу-шу,
Не чіпайте, бо вкушу.

9. Бегемот лежить в болоті,
Не чіпайте бегемота.
На животику качається,
У болоті забавляється.

10. А ведмідь, кудлатий бік,
Вже повзе у свій барліг.
Повертайся-обертайся,
Спати ще не укладайся.

11. Мій смішний велосипед
Їде-їде уперед,
На педалі тиснуть ніжки.
Утікайте всі з доріжки!

(Стрибки)

12. Є у нас така робота:
Вчитися стрибати.
Не слони й не бегемоти,
Ми – малі зайчата.
Стриб-стриб, тихо-тихо,
Бо зайчатам буде лихо.

13. А ми білочки руденькі
І стрибати ми ловкенькі!
Скок-скок, скоки-скоки,
Скоки-скоки, руки в боки.
Круть-верть, верть-круть,
Обернутись не забудь!
А тепер нам, дітвора,
Умиватися пора!

Пісня про щастя

Наче ми у пісні, у якійсь билині:
Над моїм струмочком хилиться калина,
На лужку зеленім скачуть козенятка.
А біля криниці сіли мама й татко.
Я збираю квіти і на них дивлюся,
А горою в гості дід іде й бабся.
Вже вечірнє сонце за лісок сідає.
Це про щастя пісня; я її вже знаю.