* * *
Осінь... Самотній журавель
Відлітає в далечінь...
Чи колись повернеться він?

* * *
Осінь, жовтень місяць...
Чи це палає ліс?
Ні, то тільки листочки
Колихаються вітром.

* * *
Кучерявії пливуть у небі хмари,
Що трохи сповнені до осені досади.
Сьогодні зустрінуться разом віч-на-віч
Осінь і темна, чорнюща ніч.

Осінь. Листопад

Червоно-жовте листя опадає з клена,
Не чути щебету в гаю,
Роздягнуті стоять усі дерева –
Доріжку застелили листопаду-королю.

Зима спитала в листопада:
“Де твоя панна, брате, де?
Чи, може, виглядає з саду
І свого хлопця вірно жде?”

Всміхнувся листопад журливо,
Слова сумнії кажучи:
“Не виглядає мене панна,
Й не плаче гірко уночі.

Вона із зрадником у ритмі танго
Летить у журавлиному ключі”.

Осінь

Стоять дерева за вікном –
Їх роздягла чаклунка-осінь,
І, отуманена теплом,
Тепер сама пожертви просить.
Хтось кидає шипшину їй,
А хтось – гнилі, старенькі сливи,
Вона на лавочці сидить
І прикликає грім та зливу.
А потім кудись зникне, не сказавши,
Не запитавши, чи піти,
І листя, із дерев опавши,
Внизу похмуро шарудить.
Зникає в далі її постать...
Вона повернеться, повір,
Вона здолає час і простір
І знову прийде у наш двір.

Осінь

Чи не злетіти мені в вирій,
Із журавлями, в теплий край?
Шуміли б сумно сині хвилі,
Немов говорячи: «Прощай!”
Згиналося б колосся вітром,
Перемовляючись про щось...
Закінчилося тепле літо, -
Як швидко літечко пройшло!
Похмура осінь йде лугами,
Жовтіє листя навкруги,
А літні квіти під ногами
Зів’яли, вмерли, відцвіли.

Зима

Ключем журавликів зима відкрила двері.
Ці двері – у холодний, лютий світ.
Мороз, завжди суворий й невеселий,
Притрушує під ноги білий сніг.

Танцює і співає хуртовина,
А вітер плескає в долоні їй...
Зима холодна сумом світ накрила,
Все наче спить у тій тужній порі.

Та все ще є надія на спасення,
Вона живе у наших світлих снах.
Воскресне й забуяє свіжа зелень, -
То прийде у наш дім весна.

Зима

Темна вулиця. Подвір’я.
І високі ліхтарі.
Сніг пухнастий, наче пір’я,
Пропадає в сірій млі.
Вікна світяться в будинках,
Ледь-ледь чутно голоси.
Зупинися на хвилинку –
І почуєш спів зими.