Мелодія думки – логіка

Залізниці, паркани, станції.
Загубились в дорозі нації,
Десь бредуть по далекій колії.
Не спинитись ходу історії.

Залізниці, станції, потяги.
Несподівані – лише протяги,
Та не змінять вони колію,
Лише трішки – мелодію.

Залізниці, потяги, промені,
Як надії – стомлені.
Розібрана – перекладена колія.
Може нова симфонія?

* * *
Слова не змінюють реальність,
А тільки світосприйняття.
Якщо не вірити в фатальність,
Під силу вибрати життя.

Слова не повертають втрати,
А тільки віру в майбуття.
Якщо не знаєш що сказати,
Мовчання – краще співчуття.

Слова не виправлять помилку,
А тільки відкарбують слід.
Якщо знайдеш щасливу зірку,
То здатен полюбити світ.

* * *
Коли вмикають сніг не взимку,
Сніжинки поцілунками ловлю.
В обіймах відчуваю я підтримку,
І не спиняюсь говорити – я люблю.

Закономірності не вірять в співпадіння,
А почуття довірою живуть.
У пристрасті ласкаве нетерпіння,
Емоції у посмішках живуть.

Сніжинки теплотою закружляли,
Не в спогадах, а у життя.
Хоч сніг ми не ловили, та спіймали –
Окриленого щастя відчуття.

* * *
Ми подумки – відважні силачі,
Неперевершені у гуморі й красі,
Розумні й винахідливі.
Ми – переможці.

Ми подумки спроможні на дива,
На щедрість і великодушність.
Безстрашні й недосяжні
Ми – герої.

Ми подумки все можемо змінити,
Сценарій переписуємо враз.
І не ламає нас життя,
Ми – фантазери-мрійники.

У двох світах одразу успішним бути важко,
А з одним – неповним будеш ти.

Мрії-надії

Мрії-надії здійснитись не сміють,
Щоб не покинути нас.
Мрії-надії хай тільки жевріють, -
Значить уже все гаразд.

Мрії-надії про відчай не знають,
В нашім ескорті весь час.
Мрії-надії про долю співають,
І не впадають в контраст.

Мрії-надії у холод зігріють,
Надійні й турботливі враз.
Мрії-надії не постаріють.
Без них – то життя без прикрас.

* * *
Спокійний, самовпевнений і гордий,
А може просто хочеш щоб тебе таким вважали.
Відкритий погляд – таємничий і глибокий,
І щоб за цю поставу поважали.

У роздумах, всміхнувся загадковий.
Таким у мріях я себе давно побачив.
В душі відвертий, у словах казковий.
За всі помилки сам себе пробачив.

У почуттях довірливий, наївний,
В жорстокості себе можна згубити.
Я знаю що таке любов – щасливий.
Та я не знаю слова “не любити”.