Site hosted by Angelfire.com: Build your free website today!

Life, and Death, and Giants...

Emily Dickinson in Ukrainian

Переклад Н. Тучинської

33

If recollecting were forgetting,
Then I remember not.
And if forgetting, recollecting,
How near I had forgot.
And if to miss, were merry,
And to mourn, were gay,
How very blithe the fingers
That gathered this, Today!

***

Якби був спогад забуттям,
Я все б забула враз.
Ні забуття, ні спогад сам -
Не пам'ятаю вас.
Якби втрачали, сміючись,
Раділи з поховань,
Сьогодні завдала би чимсь
Рука моя страждань?

49

I never lost as much but twice,
And that was in the sod.
Twice have I stood a beggar
Before the door of God!

Angels - twice descending
Reimbursed my store -
Burglar! Banker - Father!
I am poor once more!

***

Втрачала я лиш двічі -
В землі усе незриме.
Примусив жебрать відчай
У Бога під дверима.
Спускався двічі янгол
І повертав мій крам.
Крадій! Банкіре, Отче!
Я бідна й знову там!

57

To venerate the simple days
Which lead the seasons by,
Needs but to remember
That from you and I,
They may take the trifle
Termed mortality!

To invest existence with the stately air
Needs but to remember
That the acorn there
Is the egg of forests
For the upper air!

***

Аби належно вшанувать
Дні звичні, що ніяк
У пори року не зверну,
Повинні ти чи я
Згадать: несуть вони в собі
Дрібничку - плин життя.

Аби до величі буття
Піднестись, пригадай,
Що в жолудь крихітний колись
Заховано майбутній ліс,
Щоб ним зростити Рай.

182

If I shouldn't be alive
When the Robins come,
Give the one in Red Cravat,
The Memorial crumb.

If I couldn't thank you,
Being fast asleep,
You will know I'm trying
With my Granite lip!

***

Як не судиться мені
Годувать вільшанку з рук,
Хай з твоїх долоней з'їсть
Поминальні крихти, друг.

Чим віддячити тобі?
Навіть словом не озвусь:
Сон мене нагородив
Тягарем гранітних вуст.

288

I'm Nobody! Who are you?
Are you - Nobody - too?
Then there's a pair of us!
Don't tell! They'd banish us - you know!

How dreary - to be - Somebody!
How public - like a Frog -
To tell your name - the livelong June -
To an admiring Bog!

***

Я - Ніхто! А хто є ти?
Теж Ніхто із темноти?
Тож тепер ми тут удвох!
Тихше! Виженуть обох!

Тоскно бути Кимось - так?
Мов ропуха, без упину -
Червень весь - ім'ям своїм
Потішати трясовину.

303

The Soul selects her own Society -
Then - shuts the Door -
To her divine Majority -
Present no more -

Unmoved - she notes the Chariots - pausing -
At her low Gate -
Unmoved - an Emperor be kneeling
Upon her mat -

I've known her - from an ample nation -
Choose one -
Then - close the Valves of her attention -
Like Stone -

***

Душа обере собі власну громаду
І двері замкне туди,
Аби до божественного її саду
Ніхто не зміг увійти.

Несхитно - дивиться, як колісниці
При брамі стишують хід.
Несхитно - як в ноги падає ницьма
Король, полонивши світ.

З численної нації без причини
Когось обере вона -
І стулки уваги навік зачинить,
Мов статуя кам'яна.

341

After great pain, a formal feeling comes -
The Nerves sit ceremonious, like Tombs -
The stiff Heart questions was it He, that bore,
And Yesterday, or Centuries before?

The Feet, mechanical, go round -
A wooden way
Of Ground, or Air, or Ought -
Regardless grown,
A Quarts contentment, like a stone -

This is the Hour of Lead -
Remembered, if outlived,
As Freezing persons, recollect the Snow
First - Chill - then Stupor - then the letting go -

***

Опісля мук лиш зовні є чуття.
І нерви - мов гробниці з небуття,
Застигле серце не шука розради.
Було це вчора - чи віки позаду?

Переступають ноги механічно.
Земля, повітря - все тепер незвичне:
Живе байдужість, завчена роками,
І спокій, що несе у собі камінь.

Сховала пам'ять всі роки гнітючі
Й, мов подорожніх, спогадами мучить
Про сніг, про холод - їх хіба зітру? -
І про життя, що вислизає з рук.

441

This is my letter to the World
That never wrote to Me -
The simple News that Nature told -
With tender Majesty

Her Message is committed
To Hands I cannot see -
For love of Her - Sweet - countrymen -
Judge tenderly - of Me

***

То лист мій світу, що мені
Ніколи не відпише,
Новини звичні та сумні,
Природи голос вищий.

Записку доручу рукам
Незримим, щоб відкрито
Любов звеліла землякам
Моїм - мене - судити.

448

This was a Poet - It is That
Distills amazing sense
From ordinary Meanings -
And Attar so immense

From the familiar species
That perished by the Door -
We wonder it was not Ourselves
Arrested it - before -

Of pictures, the Discloser -
The Poet - it is He -
Entitles Us - by Contrast -
To ceaseless Poverty -

Of Portion - so unconscious -
The Robbing - could not harm -
Himself - to Him - a Fortune -
Exterior - to Time -

***

То був Поет, який умів
Дошукуватись змісту
Під товщею звичайних слів -
Й ефірне масло чисте

Вичавлював із бур'яну,
Що гнив попід дверима.
А ми і крапельку одну
Не здобули своїми

Руками! Оповідач снів -
Поет служив вікам,
На противагу ж заповів
Жебрацтво вічне нам.

Ніхто із світу мимохіть
Не викраде красу.
Він сам - то Доля, як і мить -
То втілення часу.

449

I died for Beauty - but was scarce
Adjusted in the Tomb
When One who died for Truth, was lain
In an adjoining Room -

He questioned softly "why I failed"?
"For Beauty", I replied -
"And I - for Truth - Themself are One -
We Bretheren, are", He said -

And so, as Kinsmen, met a Night -
We talked between the Rooms -
Until the Moss had reached our lips -
And covered up - our names -

***

Я за красу помер, та ледь
Зійшов я у могилу -
Того, який за правду вмер,
В сусідній склеп спустили.

Він тихо запитав: "За що?"
Я мовив: "За красу."
"За правду - я; вони - одне.
Братами ми на Суд

Ідемо." І зустріла ніч
Нас - рідних вже назавше.
Та раптом мох торкнувся вуст,
Два імені сховавши.

498

I envy Seas, whereon He rides -
I envy Spoke of Wheels
Of Chariots, that Him convey -
I envy Crooked Hills

That gaze upon His journey -
How easy All can see
What is forbidden utterly
As Heaven - unto me!

I envy Nests of Sparrows -
That dot His distant Eaves -
That wealthy Fly, upon His Pane -
The happy - happy Leaves -

That just abroad His Window
Have Summer's leave to play -
The Ear Rings of Pizarro
Could not obtain for me -

I envy Light - that wakes Him -
And Bells - that boldly ring
To tell Him it is Noon, abroad -
Myself - be Noon to Him -

Yet interdict - my Blossom -
And abrogate - my Bee -
Lest Noon in Everlasting Night -
Drop Gabriel - and Me -

***

Я заздрю морю, де пливе
Він, шпицям колісниць,
Які везуть його, горбам
Кривим, що кожну мить

І кожну п'ядь його шляху
Могли спостерігати.
Не вільно ж сходити мені
В Небеснії палати.

Я заздрю гніздам горобців,
Що всіяли карниз,
Мушві, що склом його повзе,
І листю всіх беріз,

Що грається попід вікном
Улітку цілі дні.
Й скарби Пісарро не змогли б
Допомогти мені.

Я заздрю світлу, що його
Збудило, дзвонарям,
Що сповістили південь. Чом
Не я дзвонила там?

Я розквіт стримувала свій,
Гнала від себе бджіл,
Допоки в тьмі не щезли я
Й архангел Гавриїл.

505

I would not paint - a picture -
I'd rather be the One
Its bright impossibility
To dwell - delicious - on -
And wonder how the fingers feel
Whose rare - celestial - stir -
Evokes so sweet a torment -
Such sumptuous - Despair -

I would not talk, like Cornets -
I'd rather be the One
Raised softly to the Ceilings -
And out, and easy on -
Through Villages of Ether -
Myself endued Balloon
By but a lip of Metal -
The pier to my Pontoon -

Nor would I be a Poet -
It's finer - own the Ear -
Enamored - impotent - content -
The License to revere,
A privilege so awful
What would the Dower be,
Had I the Art to stun myself
With Bolts of Melody!

***

Не малювать картини -
Ні, краще би мені
В їх фарбах неможливих
Замешкати у сні.
Що почувають пальці,
Чий порух неземний
Накличе ніжну муку
І відчай вогняний?

Не вигравать корнетом -
Ні, краще би мені
Злітати легко вгору
Вздовж білої стіни -
На волю, крізь ефіри
- Розкрий, метал, вуста! -
Мов повітряна куля -
До вічного моста.

Не славитись Поетом,
Що слух його тонкий
Зачарувала пісня,
Та був язик німий.
Жахлива перевага -
Таланту не знесла:
Мене прошила наскрізь
Мелодії стріла!

599

There is a pain - so utter -
It swallows substance up -
Then covers the Abyss with Trance -
So Memory can step
Around - across - upon it -
As one within a Swoon -
Goes safely - where an open eye -
Would drop Him - Bone by Bone.

***

Є біль - такий пекучий,
Що поглина буття.
Заповнить пам'ять штучно
Безодню почуття -

Де млієш без причини -
Безпечну і ясну -
З відкритими очима,
Як падають зі сну.

603

He found my Being - set it up -
Adjusted it to place -
Then carved his name - upon it -
And bade it to the East

Be faithful - in his absence -
And he would come again -
With Equipage of Amber -
That time - to take it Home -

***

Знайшов моє життя він,
Привів все до ладу,
Своє ім'я поставив -
І зник на сході. Жду

У вірі щохвилини:
Вернувся би лише,
В прикрасах і бурштині,
Додому - час уже!

621

I asked no other thing -
No other - was denied -
I offered Being - for it -
The Mighty Merchant sneered -

Brazil? He twirled a Button -
Without a glance my way -
"But - Madam - is there nothing else -
That We can show - Today?"

***

Нічого більше не просила -
І не відмовили ні в чім.
Своє життя дала і силу -
Та тільки розсміявся він -

Купець. Бразилія? Крутив
Він гудзика - й не глянув наче.
"Що ж, пані, не лишилось див,
Що їх сьогодні не побачиш?"

638

To my small Hearth His fire came -
And all my House aglow
Did fan and rock, with sudden light -
'Twas Sunrise - 'twas the Sky -

Impanelled from no Summer brief -
With limit of Decay -
'Twas Noon - without the News of Night -
Nay, Nature, it was Day -

***

Домашнє вогнище моє
Він підпалив - весь дім
Горить! Так дике світло ллє
Із неба сонце. В нім

Нутро згоріло просто вмить
У літній час - упень.
Вночі, здалося - ні, заждіть,
То був яскравий день!

706

Life, and Death, and Giants -
Such as These - are still -
Minor - Apparatus - Hopper of the Mill -
Beetle at the Candle -
Or a Fife's Fame -
Maintain - by Accident that they proclaim -

***

Велети, Життя і Смерть
Стихнули у сні.
Інструменти крихітні -
Коник на млині,

Жук у світлі свічечки,
Сопілки у славі -
Свідки випадку, який
Дасть - чи знов позбавить.

709

Publication - is the Auction
Of the Mind of Man -
Poverty - be justifying
For so foul a thing

Possibly - but We - would rather
From our Garret go
White - unto the White Creator -
Than invest - Our Snow -

Thought belong to Him who gave it -
Then - to Him who bear
Its Corporeal illustration - Sell
The Royal Air -

In the Parcel - Be the Merchant
Of the Heavenly Grace -
But reduce no Human Spirit
To Disgrace of Price -

***

Публікація - торгівля
Розумом людським.
Бідність буде виправданням
Витівкам брудним? -

Імовірно. Та з горища
Краще б - вище хмар -
Чистим - до Творця Святого,
Зрадити ніж дар.

Злет думок Тому належить,
Хто їх надиха,
Думці тіло подарує
Впевнена рука.

Стати гендлярем, продавши
Милість неземну,
Дух людський навік зганьбити -
За яку ціну?

712

Because I could not stop for Death -
He kindly stopped for me -
The Carriage held but just Ourselves -
And Immortality.

We slowly drove - He knew no haste
And I had put away
My labor and my leisure too,
For His civility -

We passed the School, where Children strove
At Recess - in the Ring -
We passed the Fields of Gazing Grain -
We passed the Setting Sun -

Or rather - He passed Us -
The Dews drew quinering and chill -
For only Gossamer, my Gown -
My Tippet - only Tulle -

We paused before а House that seemed
A Swelling of the Ground -
The Roof was Scarcely visible -
The Cornice - in the Ground -

Since then - 'tis Centuries - and yet
Feels shorter than the Day
I first surmised the Horses Heads
Were toward Eternity -

***

Я не шукала Смерті, тож
Вона прийшла по мене.
У повіз сіли з нею ми -
Й Безсмертя. Не шалено

Женемо: поспіху нема.
Уже позаду милі.
Мені зректися довелось
І праці, і дозвілля.

Повз школу, де після дзвінка
Змагались школярі,
Поля, що споглядали нас;
Вечірньої зорі

Ми обминули світло - чи
Воно минуло нас.
Мене примусила роса
Здригнутися не раз.

І до оселі, що здалась
Печерою, де стріха
Вросла у землю назавжди,
Ми підкотили тихо.

З тих пір віки пробігли, що
Того коротше дня,
Коли у Вічність повела
Вона мого коня.

729

Alter! When the Hills do -
Falter! When the Sun
Question if His Glory
Be the Perfect One -

Surfeit! When the Daffodil
Doth of the Dew -
Even as Herself - Sir -
I will - of You -

***

Змінитися! Услід горбам.
Здригнутись! Не боюсь:
Під сумнів сонце не бере
Довершеність свою.

Напитися! Коли нарцис
Надміру пив роси?
І Вами не зумію я -
Також - на всі часи.

741

Drama's Vitallest Expression is the Common Day
That arise and set about Us -
Other Tragedy

Perish in the Recitation -
This - the best enact
When the Audience is scattered
And the Boxes shut -

"Hamlet" to Himself were Hamlet -
Had not Shakespeare wrote -
Though the "Romeo" left no Record
Of his Juliet,

It were infinite enacted
In the Human Heart -
Only Theatre recorded
Owner cannot shut -

***

Найжиттєвіша із драм -
Цей звичайний день.
Він здаля приносить нам
Відгомони сцен,

Що зникають за хвилину,
І найкраща з дій -
Коли публіці на зміну
В ложі лицедій

Вийде - тиша... Гамлет завше
Гамлет - й без Шекспіра,
І в Ромео б світ, й не знавши
Про Джульєтту, вірив...

В серці людському ніколи
Не припиниш гри - і
Той театр, де грають долі,
Власник не закриє.

749

All but Death, can be Adjusted -
Dynasties repaired -
Systems - settled in their Sockets -
Citadels - dissolved -

Wastes of Lives - resown with Colors
By Succeeding Springs -
Death - unto itself - Exception -
Is exampt from change -

***

Все, крім Смерті, можна знову
Відтворити враз:
Світ династій, всі основи,
Цитаделей час.

І пусте життя в прозорі
Кольори весна
Помалює. Смерть сувора
Перемін не зна.

757

The Mountains - grow unnoticed -
Their Purple figures rise
Whithout attempt - Exhaustion -
Assistance - or Applause -

In Their Eternal Faces
The Sun - with just delight
Looks long - and last - and golden -
For fellowship - at night -

***

Ніхто не помітить, як гори
Ростуть пурпурові - без
Напруги і помочі, скоро -
І в тому нема чудес.

І тільки сонце в томлінні
Торкнеться вічних облич
Своїм золотим промінням,
Щоб потім спустилась ніч.

764

Presentiment - is that long Shadow - on the Lawn -
Indicative that Suns go down -

The Notice to the startled Grass
That Darkness - is about to pass -

***

Передчуття - довга тінь на землі,
Що вказує: сонце уже в імлі.

І часом від нього здригнеться трава:
Чи темінь ще не пройшла, бува?

828

The Robin is the One
That interrupt the Morn
With hurried - few - express Reports
When March is scarcely on -

The Robin is the One
That overflow the Noon
With her cherubic quantity -
An April but begun -

The Robin is the One
That speechless from her Nest
Submit that Home - and Certainty
And Sanctity, are best

***

Вільшанка - пташка, що завжди
Втручається у ранок
Нам поспіхом доповісти:
Вже березень проглянув.

Вільшанка - пташка, що поля
Переповняє в південь
Мелодіями янголят,
Лишень квітень надійде.

Вільшанка - пташка, що з німим
Докором нам з гніздища
Підкаже: святість - це наш дім.
Що може бути вище?

919

If I can stop one Heart from breaking
I shall not live in vain
If I can ease one Life from Aching
Or cool one Pain

Or help one fainting Robin
Unto his Nest again
I shall not live in Vain.

***

Якщо одному серцю я
Розбитись не дозволю,
Врятую хоч одне життя
Або позбавлю болю,

Вільшанку поверну в гніздо,
Коли й надій нема, -
Живу я недарма.

1052

I never saw a Moor -
I never saw the Sea -
Yet know I how the Heather looks
And what a Billow be.

I never spoke with God
Nor visited in Heaven -
Yet certain am I of the Spot
As if the Checks were given -

***

Ніколи вересових лук
Не бачила, не чула моря,
Та знають форми пальці рук,
Мов і стеблина, й хвиля - поряд.

До мене Бог не говорив,
Та певна: є куток такий,
Мов клеїла рука згори
Моїм валізам ярлики.

1075

The Sky is low - the Clouds are mean.
A Travelling Flake of Snow
Across a Barn or through a Rut
Debates if it will go -

A Narrow Wind complains all Day
How some one treated him
Nature, like Us is sometimes caught
Without her Diadem.

***

Небо холодне у хмарах низьких.
Кружляє лапатий сніг
Над стайнями, коліями - прямих
Не знає, мабуть, доріг.

Жаліється вітер слабкий весь день,
Що з ним не так обійшлись.
Захопиш природу - не нас лишень -
Без звичних прикрас колись.

1129

Tell all the Truth but tell it slant -
Success in Circuit lies
Too bright for our infirm Delight
The Truth's superb Sunrise
As Lightning to the Children eased
With explanation kind
The Truth must dazzle gradually
Or every man be blind -

***

Правдиво розповісти все
Не краще б, покружлявши?
Занадто сяєво несе
Сліпуче правда завше.

Поясниш блискавку - і вже
Дитина не боїться.
Як правда зразу обпече,
Людина сліпне миттю.

1176

We never know how high we are
Till we are asked to rise
And then if we are true to plan
Our statures touch the skies -

The Heroism we recite
Would be a normal thing
Did not ourselves the Cubits warp
For fear to be a King -

***

Не знаємо, які на зріст,
Допоки не вставали.
Як згідно з задумом зросли б
Ми, нам і місця мало

Було б! Звичайним героїзм
Оспіваний би став.
Та страх малими робить нас
Для королівських справ.

1230

It came at last but prompter Death
Had occupied the House -
His pallid Furniture arranged
And his metallic Peace -

Oh faithful Frost that kept the Date
Had Love as punctual been
Delight had aggrandized the Gate
And blocked the coming in.

***

Воно прийшло, та Смерть - суфлер,
В будинку меблі звичні
Розставивши на свій манер
Під спокій металічний,

Розташувалась. І зберіг
Прихід кохання лід.
Вже радість стала на поріг -
Та зачинився вхід.

1263

There is no Frigate like a Book
To take us Lands away
Nor any Coursers like a Page
Of prancing Poetry -
This travel may the poorest take
Without offence or Toll -
How frugal is the Chariot
That bear the Human soul.

***

Нема за книгу ліпшого фрегату -
За тридев'ять земель пливи на нім!
Не вміють коні краще басувати,
Ніж на папері зрощені пісні.

У подорож рушає найбідніший:
Йому не треба думати про мито.
Та колісниця в світі найщедріша,
Що людські душі створена возити.

1732

My life closed twice before its close;
It yet remains to see
If Immortality unveil
A third event to me,

So huge, so hopeless to conceive
As these that twice befell.
Parting is all we know of heaven,
And all we need from hell.

***

З життям прощалась двічі я,
Але живу і досі.
Чекаю: втретє завітать
Безсмертя буде в змозі?

Вже двічі - важко уявить!
Розлука - ось що небо
Відкрило нам, і це усе,
Що нам від пекла треба.

1755

To make a prairie it takes a clover and one bee,
One clover, and one bee,
And revery.
The revery alone will do,
If bees are few.

***

Прерія - одна стеблина
Польової конюшини -
І бджола над нею. Квітка
І бджола - і мрія. Рідко
Бджоли бавляться у росах?
Однієї мрії досить!

Copyright © Н.Тучинська. 1999 р.

Click Here to Search the Web with PowerSearch.com!