Роман Косаренко:

Загалом рівень творів, поданих на розділ “Поезія”, досить високий. Більшість авторів варто публікувати й підтримувати. Хочеться відмітити твори Юрка Семчука, який, на жаль, не потрапив до четвірки переможців. Попри деяку різкуватість, автор в змозі обіграти національно-політичні ідеї без профанації. Це дуже цінна якість, бо раз у раз спостерігаєш, як люди беруться писати про націю, Бога, або й навіть кохання, не маючи за душею нічого оригінального, нового, нешаблонного. Найбільше ж мені сподобалися твори Оксани Радушинської. Можна сказати, все на місці – і смак, і стиль, і творчий підхід.

Олена Савчук:

Хочеться сказати добре слово до всіх, хто дитячі твори написав, – це найсильніша когорта на конкурсі. Праглося нагородити всіх, хто подав твори, шкода, це не можливо за умовами конкурсу. З прозою дещо інакше. Щоб писати сучасну прозу в українській мові, треба писати геніально! Ми не маємо права на "хуторянський" рівень, забагато вже такого. Проблема авторів тут, можливо, в тому, що вони часто не відокремлюють себе від твору. Головне – полюбити читача. Тоді можна оцінити себе самого: я пишу, бо я можу це робити, чи тому, що я маю, що сказати і сказати це цікаво? Я вірю, що ці думки нікого не образять, а лише дадуть сил для зростання.

P.S. Важко не погодитися з тим, що сказало журі. Тож наприкінці хочеться навести приклад, на мій погляд, найкращого зразка патріотичної поезії - вірша Тодося Осьмачки "Україна":

Шляхи мої не міряні,
гори мої не важені,
звірі мої не наджені,
води мої не ношені,
риба у них не ціджена,
птахи мої не злякані,
діти мої не лічені,
щастя моє не злежане...
Оце така я в тебе матінка
-------в руці Господній
---------------Україна синєнебая!

Вітаємо всіх учасників іще з одним конкурсом “РУКОМЕСЛО” і зичимо творчої наснаги!

Ваша
Наталя Тисовська

Copyright © 2004 Life, and Death, and Giants...